Шапка не горить, але вже тліє

 

(СвітлинаKyivPost https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/honest-history-to-whom-does-crimea-belong.html)

 

В світі активно обговорюють долю російського опозиціонера Навального. Часто говорять про те, як його несправедливо знищує російська влада. Рідко – про його власні погляди та висловлювання. Багато хто вважає, що не слід критикувати погляди людини, коли вона сидить в російській тюрмі за неправдивим звинуваченням.

Поважаючи цю позицію, я сьогодні не буду говорити про опозиціонера Навального. Поговоримо про його вільних однодумців.

А саме про Леоніда Волкова, російського політика, що тимчасово виконує обов’язки голови партії Навального.

І про Христо Грозєва, болгарського медіаексперта, журналіста «Bellingcat».

Рефет Чубаров, голова Меджлісу кримських татар, звернувся до Леоніда Волкова з приводу картографічних зображень РФ на сайті «Свободу Навальному». На картах Крим був позначений як територія РФ, всупереч міжнародному законодавству. Чубаров запропонував Волкову привести карту до порядку – відобразити РФ відповідно міжнародно визнаним кордонам. Волков відмовив, казав, що це неможливо.

Про цю розмову Рефат Чубаров написав на своїй сторінці в Facebook, зауваживши, що не хочу ретранслювати аргументи Леоніда Волкова і пропонує Волкову самому їх оприлюднити в коментарях. Волков цього не зробив.

 

Не став Леонід Волков і публікувати окремий запис, щоб пояснити, чому Росію навіть намалювати неможливо у вигляді, який би не порушував міжнародні домовленості. Однак він написав про це коментар до одного зі своїх записів. Ось цей коментар.

 

https://www.facebook.com/leonid.m.volkov/posts/3917979124891358?comment_id=3921435741212363

 

Я не буду коментувати заяви Волкова про те, що «питання про Крим – це відвертий офтопік, ганьба та дурня», ця формуліровка досить влучно характеризує російського політика та не вимагає коментарів.

Отже, чому неможливо малювати РФ без окупованого Криму?

Волков пояснює це так:

«[…]добре відомо, що ніяку іншу карту по російському законодавству публікувати неможливо – інше погрожує новими кримінальними справами з довгими строками».

Цілком логічне пояснення. Ніхто не хоче сидіти в російській тюрмі. Правда, це дещо розходиться з позицією членів команди Навального, які сміло викривають російських високопосадових корупціонерів та готові заради цього втратити свободу, здоров’я і навіть життя. Чи це значить, що Леонід Волков і його однодумці готові ризикувати, щоб всі знали про палац Путіна, але не для того, щоб засудити незаконну окупацію Криму?

І потім, очевидне наступне питання. Карту РФ без Криму публікувати неможна, бо це проти російських законів – це зрозуміло. Але і карту РФ з Кримом публікувати не слід, бо це проти міжнародного законодавства, і взагалі тому що це аморально.

Навіщо тоді взагалі публікувати карти, якщо це в будь-якому випадку злочин?

Хто заважає Леоніду Волкову виложити, наприклад, список регіонів, де діють штаби партії, без графічного зображення та залишатися чемною людиною?

Очевидне питання. Але Леоніду Волкову воно жодного разу не прийшло – а, як він сам підтверджує в коментарі, карти з Кримом команда Навального публікувала на своїх сайтах ще з 2016-го року. Більше чотирьох років пройшло, і жодна людина не сказала: «Браття, ми ж кепсько поводимось, не треба так робити. Давайте вже без карт якось». Або керівництво таку людину не послухало.  

Але Волков не обмежується тим, що посилається на жах караючого меча російських силових структур. Йому важливо пояснити, що вони все роблять правильно.

І він заявляє:

 

«Між цим наша політична позиція добре відома і багаторазово лунала на різних майданчиках. Анексія Крима була грубим порушенням норм міжнародного права; злочином Путіна проти інтересів Росії. Анексія Криму привела до Росії санкції та економічну кризу, привела до зубожіння російського народу, виключила Росію з числа країн, з якими світове суспільство готове мати партнерські взаємовідносини. Ми сподіваємось, що Путін рано чи пізно понесе відповідальність за цей злочин».

 

Воно, звичайно, так… анексія була грубим порушенням норм та злочином. Але мені здається, що в першу чергу це був злочин проти України, а вже потім можна казати про інтереси Росії.

Про Україну Леонід Волков взагалі мовчить – тільки про санкції та економічну кризу. Тисячі українців, які постраждали від російської окупації – вбиті, біженці, політв’язні – ніяк не беруться до уваги в політичній позиції, яку озвучив Волков. Якби не зубожіння російського народу, все в картинці, що він намалював, було б зовсім недурно.

Далі Волков патетично вигукує:

 

«Між цим, як це часто буває, після злочину можна покарати злочинця, але неможна легко «відкотити» результати злочину: вбивцю можна посадити до тюрми, а вбитого не оживити».

 

Тож, може, я помилився, і Леонід Волков згадав про вбитих російськими військовими українців і кримських татар? Ах, ні – він каже фігурально. Під «вбитим» він розуміє не прапорщика Кокуріна, вбитого російським снайпером, а захоплену територію.

Волков пояснює свою аналогію:

 

«Анексією Криму Путін створив проблемну точку на карті світу, яка, ймовірніше за все, залишиться проблемною на десятиліття; у створеної Путіним кримської проблеми немає простого рішення.

З точки зору міжнародного права Крим залишається частиною України, а де факто він вже сім років є частиною Росії. Там живуть громадяни Росії, багаті з них зовсім не фанати Путіна».

 

От зараз я би хотів нагадати про другу людину, про яку казав на початку – журналіста «Bellingcat» Христо Грозєва.

Грозєв активно підтримує Навального, в своєму акаунті Twitter він регулярно публікує посилання на статті про те, як російська влада несправедливо знищує опозиціонера. На коментар про те, що для українців Навальний – фігура несимпатична, Грозєв відповів, що не бачить для цього жодних причин і вважає заяви Навального щодо Криму правильними. Його думка з цього приводу схожа на думку Волкова: там живуть громадяни Росії, яких неможна просто так взяти і зробити українцями.

«У цієї проблеми немає просто рішення», дуетом кажуть Волков і Грозєв.

Волков і Грозєв брешуть.

По-перше, де-факто Крим – це не частина Росії, а окупована Росією частина України. Громадяни Росії, які «там живуть» - це частково українці, що були примушені отримати російські паспорти, а частково переселенці, які заселились на окупованій території. Незалежно від того, фанати Путіна вони чи ні – переселенці з Росії живуть на півострові, на який Росія не має жодних прав.

По-друге, Волков і Грозєв дуетом мовчать про біженців з Криму, які під час окупації примушені були залишити свої домівки. Їхня думка про Крим з точки зору російського політика та болгарського медіаексперта не так вагома, як думка окупантів, що заселились в їх оселях.  

Роздуми про «можна покарати злочинця, але нельзя легко «відкотити» результати злочину» - це брехня. «Відкотити» результати покражі просто. Злодій повинен вернути вкрадене або виплатити компенсацію жертві. Факт покражі встановлений. Особа злочинця встановлена. Нічого складного в цій ситуації немає.

Далі Волков позіхає про те, як важливо підтримувати боротьбу російських громадян проти Путіна в Криму, і приводить як приклад… кримських татар. Саме тих, що мають Меджліс, голова якого звернувся до Волкова щодо карт…

«Саме в Криму путінським режимом розгорнуті одні з наймасовіших репресій; значна частина всіх російських політв’язнів – це кримські татари, яких переслідують та заключають до тюрми на величезні строки за справами «Хізб ут-Тахрір» та іншими політичними справами».

Кримські татари – це громадяни України, що живуть під російською окупацією. Їм не потрібна «прекрасна Росія майбутнього», про яку мріє Леонід Волков. Їм треба, щоб окупанти пішли з Криму.

На крадії, мовляв, шапка горить. Якщо шапка Путіна давно вже палає яскравим вогнем, то капелюшик Леоніда Волкова… капелюшик Волкова поки що, може, і не горить.

Але вже тліє.