Навіщо ми це робимо

Навіщо ми це робимо

Ми живемо в країні популізму, який переміг цю країну. 

Ми живемо в країні, де обрали президентом людину, яка не розуміє, що таке етика. 

Ми живемо в країні, в якій депутати, діючі та колишні, Верховної Ради знаходяться під санкціями США за втручання в вибори президента США, а втручались вони разом зі спецслужбами країни-агресора (це Росія, якщо хтось забув). 

Ні, те, що вони під санкціями, не повинне дивувати. Дивує те, що вони депутати. 

Ми всі розуміємо, що у нас забагато проблем, тому що ми живемо в такій країні. 

Тому постає питання. Навіщо ми розмовляємо про якість інші проблеми, відокремлені від нас часом та простором?

Конкретно Цевелев - навіщо він щось продовжує розказувати про брехню Дональда Трампа (бувай, Дональде, не повертайся ніколи), про популізм Уляни Супрун, про расизм в США, про націоналізм російського активіста (такий молодець, до Росії повернувся), про добре відрегульований метроном Алєксандра Лукашенка? 

Навіщо ми це робимо?

Звичайно, на це питання є проста і логічна відповідь. 

Ми це робимо - я це роблю - тому що ми живемо в країні популізму, і мені не подобається це життя. 

Я вважаю, що популісти завжди будуть успішними в країні, де людям байдуже, де правда, а де брехня. Мені це не байдуже. 

Тому я продовжую розповідати і нагадувати, наводити приклади і посилання. Як мінімум, для того, щоб люди бачили, що так взагалі хтось робить. Якщо хтось незгоден зі мною та наводить приклади і посилання, що підтримають їхню точку зору - чудово. Здорова дискусія корисна для людини і для суспільства. 

Інша причина, навіщо ми це робимо - незважаючи на те, що Трамп і Лукашенко живуть десь там, а ми десь тут, а Уляна Супрун була в. о. міністра тоді, а не зараз, вони все одно впливають на наше життя тут і тепер.

От простий приклад. Уляну Супрун запросили до "офісу президента" поговорити про співпрацю. Уляна Супрун прийшла, поговорили, не домовились, розійшлись.

Що може подумати про це людина, що читає про цю зустріч в новинах чи соцмережах? 

А) Супрун такий молодець, а вони з нею не домовились, вони погані; 

але і Б) Супрун такий молодець, вони її позвали домовлятись, і вона прийшла, не такі вони вже й погані, вони намагаються щось робити. 

Як це кажуть англомовні, mixed messages. 

І Сергія Жадана також запросили поговорити про співпрацю. Сергій Жадан відмовився, сказав, що не можна з ними ні про що домовлятися. 

Людина, яка читає про це, скоріше подумає "Жадан такий молодець, відмовився з ними навіть розмовляти, мабуть, вони справді погані". 

Clear message. 

Людина, яка вважає Трампа генієм та молодцем, підтримує відчайдушні спроби Трампа зачепитись за владу. Що скаже така людина, коли за владу буде чіплятись програвший вибори український популіст? А може, і не скаже, а побіжить до Верховної Ради із вилами (це не натяк на Олега Ляшка, це натяк на одного з нападників на Капітолій в США)? 

І для того, щоб оцінити політичний стан в Білорусі, треба пам'ятати і те, що Лукашенка жодного разу, окрім перших виборів, не визнавали в світі легітімним переможцем демократичних виборів, і те, що Тихановська назвала Крим "фактично російським", а пов'язаний з Газпромом опозиціонер Бабарига вважав дуже дотепним пожартувати, що "Крим грецький", і те, що п'ять років зовнішня політика України полягала серед іншого і в тому, щоб допомагати відтягнути Лукашенка трохи далі від Росії, щоб його регулярні стрибки на Захід були трохи довші, а стрибки до Путіна трохи коротші. 

Треба знати, треба пам'ятати, треба думати та аналізувати, але перш за все - треба, щоб вам не було байдуже. 

Ось чому ми це робимо.